Дайте нарешті зелене світло зеленому тарифові!

Відкритий лист народного депутата України Анатолія МАТВІЄНКА до Прем’єр-міністра України Миколи АЗАРОВА з приводу блокування Урядом проектів з виробництва альтернативних джерел енергії.

Шановний Миколо Яновичу! Як Вам, мабуть, відомо, однією з вимог, висунутих до країни при вступі в Європейський Союз, є показник частки відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) в національному енерговиробництві, який має бути не меншим як 6%. В Україні у цій галузі є величезні можливості. Так, за даними Національного агентства України з питань забезпечення ефективності використання енергетичних ресурсів, загальний річний технічно досяжний енергетичний потенціал ВДЕ в перерахунку на умовне паливо становить близько 98 млн. тн, що прирівнюється до більш як 50% загального енергоспоживання в країні. Водночас в енергобалансі України частка ВДЕ становить лише менше 1%.

З метою покращення ситуації у зазначеній сфері з 26 березня 2009 року в країні діє законодавство про ”зелений тариф”, а з 2 квітня ”зелений тариф” став індивідуальним для кожного виду генерації, в тому числі і для енергії, виробленої з біомаси рослинного та тваринного походження. Однак, на практиці застосування закону в такій важливій сфері як біоенерготехнології є практично неможливим.

У бізнес-компаній до осені 2011 року була відсутня можливість скористатися пільгами на ввезення високотехнологічного обладнання (нульова ставка ПДВ і мита). Ці пільги передбачені законодавством України ще з весни 2009 року, але через відсутність нормативних документів, зокрема, реєстру обладнання і Наказу Мінекономрозвитку, що окреслює механізм надання відповідних висновків (зареєстрований у Мінюсті аж у вересні 2011 р.), учасникам ринку вони недоступні.

Це призвело до колосальних втрат часу, зайвих ризиків для бізнесу та іноземних інвесторів і, в кінцевому підсумку, повної залежності стратегічних інвесторів від свавілля недобросовісних чиновників. Наведу конкретний приклад.

У цьому році до мене, як одного з ініціаторів законодавства про ”зелений тариф”, звернулися підприємці, яким Ваші підлеглі, Миколо Яновичу, заблокували українсько-німецький інвестиційний проект – перший проект у сфері біоенерготехнологій потужністю 4 Мвт у Східній Європі. Так, через три тижні під Івано-Франківськом підприємство «Агроенерготехнології» мало робити пуск першої черги газогенераторного комплексу. Країна могла б уже в 2012 році з силосу кукурудзи отримувати 7,4 млн. куб. м біогазу, виробляючи з нього 21 млн. кВт/год електроенергії, 25 млн. ккал. дешевої теплової енергії і понад 20 тис. тн. біодобрив. Разом з німецькими партнерами у цей пілотний проект хочуть вкласти 12 млн. євро інвестицій. Але не склалося. Влітку будівельні роботи тривали лише два тижні. Вони були зупинені через неможливість ввезти з Німеччини високотехнологічне обладнання відомої в Європі компанії «MT-ENERGIE». Від 5 серпня зволікається оформлення відповідних документів у Мінекономрозвитку та Держмитслужба не присвоює митний код комплектного об’єкту (хоча всі необхідні матеріали у ці установи подані).

Як бути, Миколо Яновичу, вітчизняному бізнесу, який може і прагне залучати іноземні інвестиції для виробництва альтернативних джерел енергії? Як бути тим самим «Агроенерготехнологіям», які з центру зайнятості взяли на роботу безробітних, а тепер вимушені відправляти їх туди ж? Як бути з 2000 гектарів землі, більшість з яких зорані і засіяні вперше за 20 років? Як працювати Держагентству з інвестицій і управління національними проектами та Івано-Франківській облдержадміністрації, які підтримали цей проект? В кінці-кінців, про який інвестиційний клімат в Україні я можу казати німецьким підприємцям? Але ж вони, як і десятки наших бізнесменів, планували після першого, будувати наступні біогазові комплекси!

Вина за цю ситуацію лягає безпосередньо на Кабінет Міністрів України. Адже, прийнявши свою постанову № 581 від 18 травня 2011 року, уряд породив тривалу суперечність. З одного боку, він зафіксував набрання її чинності з дня опублікування. З іншого, – в самій постанові залишив право у невизначений термін за: а) Мінекономрозвитку встановлювати порядок надання відповідних висновків; б) Держмитслужбою і Держподатслужбою затвердження форми звітності. Тому в 2011 році маємо майже шість місяців ступору, який деморалізував інвесторів, одночасно позбавивши віри підприємців, що офіційні органи розуміють стратегічний напрям поступу країни. Це породжує інвестиційну апатію. Мають же бути, по-перше, відповідальність уряду і за його дії, і за його бездіяльність у цьому питанні!? По-друге, створені стабільні та прозорі підзаконні акти та ліквідовані для ”обраних” бізнесменів будь-які чиновницькі обхідні шпарини в регуляторних процедурах.

Дуже сподіваюсь, шановний Миколо Яновичу, що особисто Ви у повній мірі розумієте усю важливість належного розвитку галузі альтернативних джерел енергії в Україні, та докладете відповідних зусиль, щоби для «зеленого тарифу» в нашій державі справді загорілось «зелене світло».

З повагою,

Анатолій Матвієнко, народний депутат України,

заступник голови політичної партії «Українська платформа «Собор».

Повернутися